73-річний Бернар Арно понад 30 років очолює “імперію розкоші” LVMH Moët Hennessy – Louis Vuitton.
За цей час він зібрав під своїм крилом майже 80 дорогих брендів: від сумок Louis Vuitton та елітного алкоголю Hennessy до виробника годинників Hublot та ювелірного гіганта Tiffany.
Напередодні статки французького бізнесмена сягнули рекордної позначки – 210 мільярдів доларів – через шалене зростання попиту на розкішні сумки та ювелірні прикраси з боку китайських покупців, які вийшли з найсуворіших у світі карантинних обмежень.
Завдяки цьому власник Louis Vuitton зацементував позицію найзаможнішої людини світу. Перед цим він уже декілька разів витісняв з першого місця мільярдера Ілона Маска, статки якого сягають 180 мільярдів.
У чому секрет Арно?
Усе просто: попит на розкішні товари буде завжди. Друг мільярдера і творець Apple Стів Джобс говорив: “Не впевнений, чи через 50 років люди купуватимуть iPhone, але можу сказати точно, що всі будуть пити шампанське Dom Pérignon”.
Як Арно отримав контроль над LVMH і зробив його лідером ринку, чому не зміг прибрати до рук Gucci та як готує дітей до керування імперією?
Батьківський бізнес і переїзд до США
Майбутній мільярдер народився в 1949 році у французькому містечку Рубе, округ Лілль, в заможній родині власника будівельної компанії Ferret-Savinel Жана Арно та піаністки Марії-Жозеф Савінель.
Рідне місто Бернара вважалося центром ткацького та прядильного ремесла і саме текстильне підприємство пізніше стане першою цеглиною у фундаменті транснаціонального конгломерату.
Статус родини дозволив Бернару навчатися в одній з престижних шкіл Франції École Polytechnique. Здобувши фах інженера, 21-річний Арно пішов працювати у фірму батька, а згодом її очолив.
Десять років усе йшло добре, компанія розширювалася, проте на початку 1980-х, коли до влади у Франції прийшли соціалісти, Арно продав батьківський бізнес і перебрався в Сполучені Штати.
Король серіалів: як Netflix став гігантом кіноіндустрії
Осівши у Флориді, він відкрив компанію з будівництва таунхаусів. Тодішні будівельний та іпотечний буми в США швидко принесли великі гроші: за чотири роки Бернар заробив майже 20 млн дол.
Розвиваючи бізнес, він вивчав у США прийоми злиттів і поглинань, тому повертався додому у середині 1980-х озброєний типово американськими методами агресивного захоплення компаній.
Згодом Арно пригадував, що Америка дала йому головний урок: серйозний бізнес не терпить мрійників та фантазерів.
Перші кроки в індустрії краси
На думку про те, куди інвестувати зароблені в США гроші, бізнесмена наштовхнула розмова з таксистом в Нью-Йорку. Бернар запитав, чи чув той про президента Франції Жоржа Помпіду. Таксист відповів, що нічого про нього не знає, зате йому добре відомий французький бренд Christian Dior.
Арно зрозумів, що бізнес у сфері моди може бути прибутковим та всесвітньовідомим. Коли у 1984 році він дізнався про продаж текстильного конгломерату Agache-Willot-Boussac, то вирішив скористатися цим шансом. Отримавши 80 млн дол кредиту в банку Lazard Frères та доклавши 15 млн дол власних коштів, він придбав контрольний пакет акцій цієї компанії.
Чому Бернар зацікавився кризовим бізнесом? Причина проста: Boussac володів перспективним домом високої моди Christian Dior та прибутковим універмагом у центрі Парижа Le Bon Marché.
Арно перейменував конгломерат на Financiere Agache, скоротив витрати, продав деякі активи, а Christian Dior залишив. Він звільнив 5 тис робітників і через це заробив репутацію цинічного хижака.
Батько чипів: як засновник TSMC вивів Тайвань на технологічну мапу світу
Бернар прагнув стати одноосібним власником корпорації. Щоб досягти цього, він скористався родинними зв’язками. Його перша дружина була кузиною колишніх власників Agache-Willot-Boussac, тому бізнесмен на правах родича переконав їх продати йому їхню частину акцій.
Згодом він викупив в уряду Франції решту акцій та отримав статус одноосібного власника. Для цього йому довелося взяти зобов’язання відродити текстильний конгломерат. Це йому зрештою вдалося.
Бізнесмен загорівся ідеєю створити групу, яка б стала світовим лідером з продажу предметів розкоші, тож він почав скуповувати перспективні проєкти. Спочатку під його контроль перейшов бренд Celine, а згодом він допоміг молодому дизайнеру Крістіану Лакруа відкрити власний дім моди.
Як Арно забрав собі LVMH
Після перших успіхів Бернар наприкінці 1980-х років поставив собі не менш амбітну мету: за наступне десятиліття очолити найбільшу у світі компанію із сфери розкоші. Він націлився на LVMH Moët Hennessy – Louis Vuitton.
Після злиття у 1987 році Moët Hennessy (виробник алкоголю преміум-класу) та Louis Vuitton (створення люксових сумок і валіз) група стала світовим лідером у цій сфері.
Оскільки Moët Hennessy була втричі більшою за нових партнерів, головою конгломерату став представник першої – Ален Шевальє, а керівник другої – чоловік правнучки дизайнера Луї Вюїттона Анрі Ракам’є – віцепрезидентом. Незабаром розбіжності між ними призвели до судової тяганини.
Як компроміс Ракам’є запросив на пост керівника LVMH Арно, який давно поклав око на компанію.
Арно за допомогою банку Lazard Frères та британської компанії Guinness придбав 45% акцій групи, а до 1989 року, заручившись підтримкою родин Хеннессі та Мое, повністю витіснив представників Louis Vuitton з конгломерату, які його саме і впустили в конгломерат. Так француз став основним акціонером та гендиректором компанії.
Підйом LVMH і конкуренція за Gucci
Отримавши бажаний “діамант”, Бернар узявся за реалізацію мрії із створення імперії розкоші.
На інвестиції в провідні світові парфумерні бренди, виробників розкішних годинників та ювелірних прикрас, легендарних шато і продавців елітного алкоголю він витратив мільярди доларів.
На початку 1990-х років щорічна виручка LVMH становила 5 млрд дол, ринкова капіталізація – 10 млрд дол, та бізнесмену було цього мало.
Арно приєднав до конгломерату низку нових брендів. У 1996 році за 2,6 млрд дол він придбав контрольний пакет акцій мережі безмитних магазинів DFS Group і будинок моди Loewe.
Наступного року за 267 млн дол під контроль LVMH перейшла французька мережа магазинів парфумерії та косметики Sephora. Близько половини виручки групи давала Азія, тому азіатська фінансова криза дещо пригальмувала подальші поглинання.
За таку агресивну манеру ведення бізнесу Бернара прозвали “вовком у кашемірі”.
У 1999 році група придбала кількох виробників годинників (Tag Heuer AG, Zenith, Ebel, Chaumet) і на їх основі створила підрозділ годинників та ювелірних прикрас.
Тоді ж загострилося давнє публічне суперництво Арно з французьким мільярдером Франсуа Піно, який володіє брендом Gucci та аукціонним домом Christie’s. Піно в ті роки скупив низку брендів, паризький торговий центр Printemps і меблеву компанію Conforama.
LVMH у 1999 році спробував придбати контрольний пакет акцій Gucci, але через позицію родини Гуччі задовольнився лише 34 відсотками. Арно не здавався і в суді намагався довести “недобросовісність” управлінців Gucci. Відомий модний дім тоді якраз перебував у кризі.
У відповідь компанія збільшила капітал і після випуску 20 млн акцій частка Арно зменшилася до 20%. У цей момент Піно викупив 40% акцій Gucci і став основним власником дому моди. Арно намагався оскаржити угоду, але суд погодився лише на виплату йому 1,9 млрд дол відступних.
Попри провал з Gucci, за понад 20 років LVMH здійснив кілька десятків успішних угод, завдяки чому в конгломерат наразі входять майже 80 брендів.
Одне з останніх гучних придбань Арно – Tiffany&Co. Група купила американську ювелірну компанію за 15,8 млрд дол, що вважається найдорожчим придбанням бренду розкоші в історії.
Серед помітних інвестицій – готельна група Belmond (3,2 млрд дол), яка володіє та управляє 46 готелями та поїздами, а також організовує круїзи класу “люкс”.
Із зростанням конгломерату росли і статки його власника. У січні 2019 року Арно за день заробив 4,3 млрд дол після того, як акції LVMH зросли на 6,9%. Через пів року Бернар знову з’явився на обкладинках журналів, ставши третьою людиною у світі зі статками понад 100 млрд дол.
Пандемія коронавірусу погіршила позиції Арно в рейтингу мільярдерів.
До травня 2020 року через зупинку виробництва акції конгломерату впали на 17% порівняно з показниками початку року, а статки Бернара скоротилися на 30 млрд дол.
Корифей Кремнієвої долини: історія “батька” ChatGPT Сема Альтмана
За підсумками ковідного 2020 року дохід LVMH становив 44,7 млрд євро, що на 17% менше, ніж роком раніше.
У 2021 році група відновила високий темп: у першому кварталі виручка зросла на 32%, а компанія прозвітувала про високі продажі брендового одягу та елітного алкоголю, зокрема шампанського.
У грудні 2022 року, після чергового вдалого періоду на біржах, Арно потіснив Ілона Маска з першого рядка рейтингу багатіїв зі статком 178 млрд дол.
Наразі він залишається найбагатшою людиною світу. Forbes оцінює його капітал 238 млрд дол, а Bloomberg – 210 млрд дол.
Сімейний підряд
Описуючи діяльність бізнесмена, провідні видання часто пишуть: “Арно і родина”.
Це пов’язано з тим, що п’ятеро дітей Бернара перебувають на керівних посадах в LVMH і впливають на розвиток бізнесу. Свою справу 73-річний підприємець планує передати саме їм.
Двоє його старших дітей від першого шлюбу – Антуан та Дельфіна Арно. Саме Дельфіну, старшу дочку, називають найбільш очевидною спадкоємницею імперії батька. Вона почала кар’єру в McKinsey&Co., а згодом стала наймолодшим віцепрезидентом Louis Vuitton в історії.
У січні 2023 року Дельфіна очолила Dior.
Її молодший брат Антуан є виконавчим директором бренду чоловічого одягу Berluti й очолює бренд одягу з кашеміру Loro Piana. Обидві компанії входять до LVMH.
Крім цих посад, Антуан у червні 2018 року став керівником відділу комунікацій та іміджу LVMH, а наприкінці 2022 року – гендиректором сімейного холдингу Christian Dior SE.
Александр, молодший син Бернара, був гендиректором німецького бренду валіз Rimowa, а після придбання конгломератом Tiffany став її віцепрезидентом з питань продукту та комунікацій.
Молодший брат Александра Фредерік також працює в LVMH. У 2018 році він приєднався до конгломерату як директор із стратегії та цифрових технологій швейцарського бренду годинників TAG Heuer, найбільшого годинникового бренду LVMH. У 2022 році Фредерік ставйого гендиректором.
Наймолодший син Арно, 23-річний Жан, почав працювати в LVMH у 2021 році, приєднавшись до Louis Vuitton на посаді директора з маркетингу та розробки продуктів.
Як живе Арно і на що витрачає гроші
Французький мільярдер живе з другою дружиною, піаністкою Елен Мерсьє, у маєтку на лівому березі Парижа. Своєю головною пристрастю Арно називає колекціонування творів мистецтва. Першим великим придбанням француза стала купівля за 200 тис дол полотна Клода Моне “Міст Чарінг-крос”.
До колекції Бернара також входять роботи Пабло Пікассо, Енді Воргола, Мауріціо Каттелана, Деміена Герста. Точна кількість експонатів тримається в таємниці. Мільярдер лише зізнається, що під час вибору чергової картини він керується не тільки комерційною вигодою.
Крім маєтку в Парижі, Арно приписують володіння замками в передмісті Парижа і комуні Клерфонтен-ан-Івелін, островом Індиго на Багамах та розкішною віллою в Сан-Тропе.
При пересуванні містом Бернар надає перевагу BMW Х7. Міжнародні та міжконтинентальні перельоти він здійснює на особистому літаку Dassault Falcon 7X вартістю 40 млн дол.
Арно також витратив щонайменше 96,4 млн дол на житлову нерухомість у Лос-Анджелесі в районах Беверлі-Хіллз, Трусдейл-Естейтс та Голлівуд-Хіллз.
Також Бернар займається благодійністю. У 2014 році за сприяння мільярдера в Парижі відкрився Foundation Louis Vuitton – музей сучасного мистецтва і платформа для виставок та перформансів.
Крім того, Бернар виділив 200 млн євро на відбудову собору Паризької Богоматері, який постраждав під час пожежі 2019 року.
