Вступ
Андрій Меженський — Майстер спорту міжнародного класу, багаторазовий чемпіон України, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник абсолютного чемпіонату світу (топ-64), діючий боєць збірної та тренер з кіокушин карате. Його шлях у спорті — це понад 15 років виступів на змаганнях найвищого рівня, випробування, перемоги й особистісний ріст, що зробили його не лише топовим бійцем, а й наставником чемпіонів.
У цьому інтерв’ю Андрій ділиться важливими моментами зі свого життя, розповідає про філософію тренувань, перемоги та досвід виховання нових зірок кіокушину.
«Кіокушин — це школа життя»
— Як почалася твоя історія в карате?
Моє знайомство з єдиноборствами почалося ще в дитинстві, у Луганську: спочатку я займався дзюдо, адже в цій сфері досягнув успіхів мій дядько та хрещений. Але коли мені було 9, ми переїхали до Києва, і я одразу потрапив у секцію кіокушин карате. Цей стиль мене захопив із перших занять, і так почався мій шлях.
— Чим тебе приваблює саме кіокушин?
Кіокушин — це чесність і сила. Це справжня школа життя: або перемагаєш, або падаєш — і тоді встаєш і йдеш далі. Цей стиль вимагає повної віддачі й вчить ніколи не зупинятися.
— Коли прийшли перші перемоги?
Спершу були одні поразки. Пам’ятаю, поїхав із командою на чемпіонат України в Сімферополь і повернувся єдиним без медалі — було дуже прикро. Лише згодом я зрозумів цінність цих уроків. А от перемагати почав із 17 років: тоді виборов призове місце на чемпіонаті України, бронзу на чемпіонаті Європи та поїхав на перший чемпіонат світу в Токіо. Це змінило моє бачення життя. Я зрозумів, що карате — це назавжди.
Від спортсмена до лідера
— Ми спостерігали за твоїм ростом. Яка перемога для тебе найцінніша?
Дякую. Для мене важливі слова — повага і вірність. Я пишаюся, що став лідером у рідній для себе організації й можу представляти Україну на світовій арені у складі IKO. Але найцінніша перемога — ще попереду.
— Розкажи про свою тренерську практику.
Я почав тренувати ще у 2013 році в невеликому клубі. Згодом почав передавати знання іншим, одночасно вчачись сам. А три роки тому відкрив власний зал — SGT Fight Club. Заходьте в гості, будемо раді!
«Система працює: далі — більше»
— Ми спостерігаємо за успіхом твого тандему з братом Антоном. У чому ваш секрет?
У системній і багаторічній праці — я як тренер, Антон як учень. Ми почали працювати, коли йому було 6. Уже з 8 років я возив його на чемпіонати Європи — не заради результату, а заради досвіду. Як казав Мас Ояма: «Вірне серце завжди знайде свою винагороду». Минулого року ми взяли золото Європи, а цього року — срібло. Ідемо далі!
— Як тобі вдається поєднувати ролі тренера й брата?
Це був шлях, але тепер баланс знайдено. Перед тренуванням — режим “вчитель–учень”, після — братське спілкування. Завдяки цьому формується сильний зв’язок і глибока довіра.
Принципи та цілі
— Який твій головний принцип у тренувальному процесі?
Особистий приклад. Я ніколи не вимагаю від учнів того, чого сам не готовий зробити. У клубі ми не тільки тренуємо тіло, а й формуємо мислення бійця. Психологічна підготовка — важлива складова. Ми виховуємо розум, дух і тіло.
— Які цілі ти ставиш як боєць і тренер?
Продовжувати виступати на міжнародному рівні й передавати свій досвід іншим. Хочу допомагати не лише своїм учням, а й іншим членам національної збірної. Зараз разом із Національною федерацією кіокушин карате України та за підтримки шихана Станіслава Близнюка ми готуємо бойовий семінар — про нього скоро буде анонс. Осу!
